Розділ восьмий
ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
( Кодекс доповнено розділом восьмим згідно з Указом ПВР
N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71 )
Г л а в а 36
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
Стаття 432. Порядок провадження в справах про злочини
неповнолітніх
Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх
визначається загальними правилами цього Кодексу і, крім того,
статтями цієї глави.
Положення цієї глави застосовуються в справах про злочини
осіб, які на момент провадження в кримінальній справі не досягли
вісімнадцятирічного віку.
Стаття 433. Обставини, що підлягають встановленню в справах
про злочини неповнолітніх
При провадженні досудового слідства та розгляді в суді справи
про злочини неповнолітнього, крім обставин, зазначених у статті 64
цього Кодексу, необхідно також з'ясувати:
1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);
2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього. При
наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не
пов'язану з душевним захворюванням, повинно бути також з'ясовано,
чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій
мірі міг керувати ними;
3) характеристику особи неповнолітнього;
4) умови життя та виховання неповнолітнього;
5) обставини, що негативно впливали на виховання
неповнолітнього;
6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули
неповнолітнього в злочинну діяльність.
Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як
свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть дати
потрібні відомості, а також витребувані необхідні документи і
проведені інші слідчі та судові дії.
У необхідних випадках для встановлення стану загального
розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та
з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення
своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена
експертиза спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології
(психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені
на вирішення експерта-психіатра.
Стаття 434. Затримання та взяття під варту неповнолітнього
Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть
застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках,
коли це викликається тяжкістю злочину у вчиненні якого він
обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені
статтями 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов'язково
сповіщаються його батьки чи особи, що їх замінюють.
( Стаття 434 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX
( 3084-09 ) від 16.02.78, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із
Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )
( Статтю 435 виключено на підставі Указу ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
Стаття 436. Віддання неповнолітнього під нагляд батьків,
опікунів, піклувальників або адміністрації
дитячої установи
До неповнолітніх обвинувачених, крім запобіжних заходів,
передбачених статтею 149 цього Кодексу, може застосовуватися
передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до
неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передача їх
під нагляд адміністрації цієї установи.
Від батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації
дитячої установи в цих випадках відбирається письмове зобов'язання
про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його
явки до слідчого, прокурора і суду. При цьому зазначені особи
попереджаються про характер обвинувачення, пред'явленого
неповнолітньому, і про їх відповідальність в разі неявки його до
слідчого, прокурора або до суду.
При порушенні цього зобов'язання до батьків, опікунів і
піклувальників може бути застосоване грошове стягнення в розмірі
до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку,
передбаченому статтею 153 цього Кодексу.
( Стаття 436 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 437. Порядок виклику неповнолітнього обвинуваченого
Неповнолітній обвинувачений викликається до слідчого,
прокурора чи до суду, як правило, через його батьків або інших
законних представників. Інший порядок виклику допускається лише у
випадку, коли це обумовлюється обставинами справи.
Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через
адміністрацію місця попереднього ув'язнення.
Стаття 438. Пред'явлення обвинувачення і допит
неповнолітнього обвинуваченого
Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому та його допит
провадяться за правилами, передбаченими статтями 140, 141, 142 і
143 цього Кодексу, у присутності захисника.
В разі, коли неповнолітній не досяг шістнадцяти років або
якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні
йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи
прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні
педагог або лікар, батькі чи інші законні представники
неповнолітнього.
Слідчий роз'яснює педагогу або лікарю, батькам чи іншим
законним представникам неповнолітнього, які присутні при
пред'явленні обвинувачення та допиті, їх право задавати
обвинуваченому запитання і викладати свої зауваження.
Запитання, поставлені обвинуваченому згаданими особами, та їх
зауваження заносяться до протоколу допиту. Слідчий вправі відвести
поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути
занесено до протоколу.
Стаття 439. Виділення справи про злочин неповнолітнього
в окреме провадження
Якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом з
дорослим, в кожному випадку повинна бути з'ясована можливість
виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження в стадії
досудового слідства з додержанням вимог статті 26 цього Кодексу.
В разі, коли неповнолітній обвинувачений притягається до
відповідальності в одній справі з дорослим, до нього
застосовуються правила цієї глави.
Стаття 440. Пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому
обвинуваченому
Оголошення неповнолітньому обвинуваченому про закінчення
досудового слідства і пред'явлення йому для ознайомлення
матеріалів справи провадяться за правилами, передбаченими статтями
218, 219, 220, 221 і 222 цього Кодексу, з участю захисника.
При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення
слідства і пред'явленні йому матеріалів справи з дозволу слідчого
може бути присутній законний представник неповнолітнього.
Стаття 441. Участь законного представника неповнолітнього
підсудного в судовому розгляді
В судове засідання викликаються батьки або інші законні
представники неповнолітнього підсудного.
Законний представник підсудного має право заявляти відводи і
клопотання, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів.
Зазначені права роз'яснюються законному представникові підсудного
у підготовчій частині судового засідання.
При необхідності допитати батьків або інших законних
представників неповнолітнього як свідків суд заслуховує їх
показання. Законні представники підсудного перебувають в залі
судового засідання протягом всього судового розгляду.
У виняткових випадках, коли участь законного представника в
судовому засіданні може завдати шкоди інтересам неповнолітнього
підсудного, суд вправі своєю мотивованою ухвалою обмежити участь
законного представника в тій чи іншій частині судового засідання
або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити
замість нього іншого законного представника неповнолітнього
підсудного.
Неявка законного представника підсудного не зупиняє розгляду
справи, якщо суд не визнає його участь необхідною.
Стаття 442. Участь у судовому розгляді представників служби
у справах неповнолітніх та міліції у справах
неповнолітніх
Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд
повідомляє службу у справах неповнолітніх та міліцію у справах
неповнолітніх. Суд вправі викликати в судове засідання
представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах
неповнолітніх.
Представник служби у справах неповнолітніх у судовому
засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання
підсудному, його законним представникам, потерпілому, свідкам,
експертові та спеціалістові, висловлювати думку з приводу найбільш
доцільної форми перевиховання підсудного. Зазначені права
роз'яснюються представникові служби у справах неповнолітніх у
підготовчій частині судового засідання.
Представник міліції у справах неповнолітніх має право бути
присутнім у залі судового засідання і з дозволу суду дає
пояснення.
Названі в цій статті особи у необхідних випадках можуть бути
допитані як свідки.
( Стаття 442 в редакції Указу ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від
16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III
( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Стаття 443. Участь у судовому розгляді представників
підприємств, установ і організацій
Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд
повідомляє підприємство, установу та організацію, в яких навчався
чи працював неповнолітній, а в разі потреби й інші організації.
Суд вправі викликати в судове засідання представників цих
організацій, а також представників громадських організацій за
місцем роботи батьків, опікуна або піклувальника підсудного.
Представники зазначених організацій мають право бути
присутніми в залі судового засідання і з дозволу суду дають
пояснення. В необхідних випадках вони можуть бути допитані як
свідки.
( Стаття 443 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
Стаття 444. Видалення неповнолітнього підсудного з залу
судового засідання
Суд, вислухавши думку захисника і законного представника
підсудного та прокурора, вправі своєю ухвалою видалити
неповнолітнього з залу судового засідання на час дослідження
обставин, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього. Якщо
обставини, які досліджувалися у відсутності неповнолітнього
підсудного, пов'язані з його обвинуваченням, головуючий повідомляє
про них підсудного після повернення його до залу судового
засідання.
( Стаття 444 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )
Стаття 445. Питання, що вирішуються судом при постановленні
вироку
При постановленні вироку, крім питань, зазначених у статті
324 цього Кодексу, суд зобов'язаний в разі звільнення
неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням чи
застосування до нього покарання, не зв'язаного з позбавленням
волі, обговорити питання про необхідність призначення
неповнолітньому громадського вихователя.
( Стаття 445 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, в
редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Стаття 446. Зміст вироку
У вироку в справі неповнолітнього, крім даних, передбачених
статтями 333, 334 і 335 цього Кодексу, повинно бути зазначено:
у мотивувальній частині - підстави, з яких суд вважає
необхідним призначення громадського вихователя;
у резолютивній частині - про необхідність призначення
громадського вихователя у випадках застосування покарання, не
зв'язаного з позбавленням волі, або звільнення від покарання з
випробуванням відповідно до статті 104 Кримінального кодексу
України.
( Стаття 446 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX
( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,
Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Статтю 446-1 виключено на підставі Указу ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
Стаття 447. Порядок застосування до неповнолітнього
примусових заходів виховного характеру
Коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з
обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість
виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або
середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він
виносить ухвалу, а суддя - постанову про закриття кримінальної
справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього
одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених
частиною другою статті 105 Кримінального кодексу України.
Справу, що надійшла до суду від прокурора в порядку,
передбаченому статтею 7-3 або 9 цього Кодексу, народний суддя або
голова суду, якщо він згоден з рішенням, прийнятим слідчим або
прокурором, призначає до розгляду в судовому засіданні у строк не
пізніше десяти днів, а в разі незгоди - повертає прокурору
мотивованою постановою.
Розгляд справ, зазначених у частині другій цієї статті,
провадиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю
прокурора і захисника. При цьому заслуховуються пояснення
неповнолітнього, його законного представника, перевіряються
докази, які доводять або спростовують вчинення даною особою
суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші
обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про
застосування примусового заходу виховного характеру. Під час
розгляду справи ведеться протокол судового засідання. Після
закінчення судової перевірки справи свої думки висловлюють
прокурор, потім захисник.
В разі наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка
підлягає за ухвалою суду направленню до спеціального
навчально-виховного закладу, буде займатися протиправною
діяльністю, а також з метою забезпечення виконання своєї ухвали
суд вправі тимчасово, строком до 30 діб, помістити цю особу у
приймальник-розподільник для неповнолітніх, який доставляє її до
спеціального навчально-виховного закладу.
( Стаття 447 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93,
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Стаття 448. Питання, які підлягають вирішенню судом у
справах про застосування примусових заходів
виховного характеру
Заслухавши у судовому засіданні думки прокурора і захисника
щодо справи, яка надійшла згідно з пунктом 1 статті 232-1 цього
Кодексу, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали або
постанови, де вирішує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого
провадилося досудове слідство;
2) чи винна у цьому діянні особа, щодо якої розглядається
справа;
3) який саме примусовий захід виховного характеру з
передбачених частиною другою статті 105 Кримінального кодексу
України має бути застосовано до цієї особи.
За результатами розгляду цих справ суд виносить ухвалу.
( Кодекс доповнено статтею 448 згідно із Законом N 3787-XII
( 3787-12 ) від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Стаття 449. Оскарження ухвали, постанови суду про
застосування примусових заходів виховного
характеру або внесення на неї подання прокурора
На ухвалу, постанову винесену судом у порядку, передбаченому
статтями 447 і 448 цього Кодексу, може бути подано апеляційну
скаргу або внесено апеляційне подання прокурора у загальному
порядку.
( Кодекс доповнено статтею 449 згідно із Законом N 3787-XII
( 3787-12 ) від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Загальні положення
Порушення кримінальної спарви, дізнання і досудове слідство
Провадження справ у суді першої інстанції
Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду
Виконання вироку, ухвали і постанови суду
Застосування примусових заходів медичного характеру
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів
